Локшина може виготовлятися як з цільного зерна, так і з очищеного зерна, але з поживної точки зору її зазвичай класифікують як варіант цільного зерна, головним чином залежно від використовуваної сировини.

З одного боку, якщо локшина зроблена з цільного зерна, такого як ячмінь, вона, природно, класифікується як цільне зерно. Ця локшина зберігає більше харчових волокон та інших поживних речовин, і порівняно з очищеними зернами вона більше сприяє перистальтиці кишечника та підтримує стабільний рівень цукру в крові.

З іншого боку, якщо локшина виготовляється з очищеного борошна, наприклад, пшеничного, її, швидше за все, класифікують як очищене зерно. Ця локшина має ніжну текстуру, легко перетравлюється та засвоюється, але деякі поживні речовини, такі як харчові волокна та вітаміни, можуть бути втрачені під час обробки.

Однак, з ширшої поживної точки зору, навіть якщо локшина виготовляється з рафінованих зерен, таких як пшеничне борошно, її форма та методи приготування (наприклад, кип’ятіння) призводять до відносно повільнішої швидкості перетравлення та всмоктування, і вони все одно містять певну кількість харчових волокон. Тому їх також можна вважати варіантом цільного зерна. Порівняно з традиційними очищеними злаками (наприклад, білим рисом і білим борошном) вони мають вищу харчову цінність.

Крім того, варто зазначити, що в той час як рис зазвичай вважається очищеним зерном, у деяких регіонах або певних дієтичних культурах необроблений рис також вважається цільним зерном. Це додатково ілюструє, що різниця між цільними та очищеними зернами не є абсолютною, а змінюється залежно від сировини та методів обробки.

На завершення, чи вважатиметься локшина цільнозерновою чи очищеною, залежить від її сировини та методів обробки. З поживної точки зору, локшина, як правило, вважається варіантом цільнозернових, але це має визначатися на основі конкретних інгредієнтів, які використовуються для її виробництва.